Задание на МПП (21.05.13)

Только задачи (тема 16 (1, 3), тема 17 (1, 3) ), но на всякий прикрепляю теоритические вопросы и нпа к теме:


Тема 16. Авторське право та суміжні права в міжнародному приватному праві


Питання для обговорення
1. Поняття та особливості правової охорони об’єктів права інтелектуальної власності у міжнародному приватному праві.
2. Система об’єктів права інтелектуальної власності. Міжнародні та національні джерела регулювання відносин у сфері використання результатів інтелектуальної, творчої діяльності.
3. Територіальний та строковий характер авторського права та суміжних прав.
4. Правова охорона об’єктів авторського права за Бернською та Всесвітною (Женевською) конвецією: порівняльно-правовий аналіз.
5. Правова охорона суміжних прав у міжнародному приватному праві
6. Реалізація та захист авторських та суміжних прав іноземців на території України.
7. Авторські та суміжні права громадян України в іноземних державах.
8. Діяльність міжнародних організацій у сфері захисту прав інтелектуальної власності.

Література
Авторське право і суміжні права. Європейський досвід: У 2-х книгах / За ред. А.С.Довгерта. — Книга 1: Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України / Уклад. Р. В. Дроб’язко. — К.: Ін Юре, 2001. — 520с. — Книга 2: Виступи, статті європейських спеціалістів / Уклад. В. С. Дроб’язко. — К.: Ін Юре, 2001. — 460 с.
Андрощук Г., Крайнев П., Кавасс И. Право интеллектуальной собственности. Торговые аспекты. – К.: Ин Юре, 2000 – 164 с.
Ануфриева Л.П. Международное частное право: В 3-х т. Т.2 Особенная часть: Учебник. – 2 — изд., перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2002. – 656 с.
Богуславский М.М. Вопросы авторского права в международных отношениях. — М.: Наука, 1973. — 336 с.
Богуславский М.М. Международное частное право: Учебник. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – 408 с.
Борохович Л., Монастырская А., Трохова М. Ваша интеллектуальная собственность. – СПб: Питер, 2001 – 414 с.
Дозорцев В.А. Интеллектуальные права: Понятие. Система. Задачи кодификации. Сборник статей. М.: «Статут», 2003 – 416 с.
Дюма Ролан. Литературная и художественная собственность. — М., 1993.
Захист прав інтелектуальної власності: досвід Сполучених Штатів Америки. – Зб. Документів, матеріалів, статтей / За заг. ред. О.Д. Святоцького. – К.: Видавничий центр «Ін Юре», 2003. – 368 с.
Звеков В.П. Международное частное право. Курс лекций. – Издательская группа НОРМА-ИНФРА-М, 2001. – 686 с.
Інтелектуальна власність в Україні: проблеми теорії і практики: 36. наук, статей / За ред. Ю. С. Шемшученка, Ю. Л. Бошицького. — К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2002. — 424 с.
Калятин В.О. Интеллектуальная собственность (Исключительные права). Учебник. М.: Из-во НОРМА, 2000 – 480 с.
Матвеев Ю.Г. Международная охрана авторских прав. — М., — 1987.
Матвеев Ю.Г. Международные конвенции по авторскому праву. — М. — Межд. отношения. — 1978.
Международное частное право: Учебник. / Отв.ред. Г.К.Дмитриева. – 2-е изд. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2004 – 688 с.
Мэггс П.Б., Сергеев А.П. Интеллектуальная собственность – М., Юристь, 2001.
Основи інтелектуальної власності. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 1999. – 578 с.
Оценка интеллектуальной собственности: Учеб. Пособие / Под ред. С.А.Смирнова. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 352 с.
Право інтелектуальної власності. Академ. курс: Підручник для студентів вищих навч. закладів / За ред. О.А. Підопригори, О.Д.Святоцького. – 2-ге вид., переробл. та допов. – К.: Концерн Видавничий Дім “Ін Юре”, 2004 – 672 с.
Право інтелектуальної власності: Акад. курс: Підручник / О.П.Орлюк, Г.О.Андрощук, О.Б.Бутнік-Сіверський та ін., За ред. О.П.Орлюк, О,Д.Святоцького. – К .: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2007 – 696 с.
Сергеев А.П. Право интеллектуальной собственности в Российской Федерации. Учебник. 2-е изд. –М.: Проспект, 2001. – 752 с.

Завдання № 1
1. У 2006 р. громадянин України – А. опублікував в Україні свій роман, який мав великий успіх. Інший громадянин України – С. переклав роман А. на ряд іноземних мов і опублікував його в ряді зарубіжних країн (США, Великобританії, Німеччини) без згоди А та без виплати винагороди. Дізнавшись про закордонні публікації, А звернувся до відповідних закордонних видавництв з вимогою припинення несанкціонованого випуску його роману.
У своїх відповідях зарубіжні видавництва відзначили, що, навіть якщо громадянин А дійсно є автором твору, його авторське право не діє за кордоном, оскільки саме громадянин С. є власником авторських прав на роман на території відповідних країн як особа, що вперше випустила його у світ на іноземній території.
Як А. може захистити свої порушені авторські права? Де та за яких умов будуть розглянуті його позовні вимоги? Які міжнародні угоди укладені між Україною і зазначеними державами з питань захисту авторських прав і чи поширюються вони на дану ситуацію?

Завдання № 3
На концерті відомим українським виконавцем Д. у 2008 році було виконано ряд пісень зарубіжного співака на музику іноземного композитора. Концерт транслювався у прямому ефірі телекомпанією «А — ТВ», яка отримала дозвіл на трансляцію у продюсера виконавця Д – громадянина М. Протягом місяця запис концерту також транслювався телеканалами «Б-ТВ» та «С-ТВ». Запис концерту також був розміщений у мережі Інтернет на сайті каналу «С-ТВ».
Випадково про виконання пісні українським виконавцем та про її трансляцію дізнався зарубіжний композитор, який заявив до українського суду позов про порушення авторських прав телекомпанією «С-ТВ».
Оцініть ситуацію з точки зору чинного законодавства України та міжнародних договорів України? Чи існують процесуальні підстави для пред’явлення позову до українського суду? Норми якого законодавства повинен застосувати суд для вирішення цієї справи? Які міжнародні угоди можуть бути використані судом? Хто буде відповідачем за даним позовом телекомпанія «С-ТВ», «А-ТВ», український виконавець, продюсер виконавця? Вирішіть справу.


Тема 17. Право промислової власності в міжнародному приватному праві


Питання для обговорення
1. Поняття, система та особливості права промислової власності у міжнародному приватному праві.
2. Міжнародно-правова охорона об’єктів права промислової власності
3. Правові питання патентування об’єктів права промислової власності за кордоном.
4. Реалізація та захист прав промислової власності іноземців в України
5. Міжнародна-правова охорона торговельних марок.
6. Правова охорона торговельних марок за Мадридською угодою .
7. Умови реєстрації іноземних торговельних марок в Україні.
8. Охорона комерційної таємниці та ноу-хау у міжнародному приватному праві.

Нормативні акти
Парижская конвенция об охороне промишленной собственности от 20 марта 1883г. // Интеллектуальная собственность: нормативно-правовые акты / Под общ. ред. А.Д.Святоцкого, В.П. Петрова. – Т.2. – К.: Ин Юре, 1999.
Мадридское соглашение о международной регистрации знаков от 14 апряля 1891 г. // Интеллектуальная собственность: нормативно-правовые акты / Под общ. ред. А.Д.Святоцкого, В.П. Петрова. – Т.2. – К.: Ин Юре, 1999.
Мадридська угода про санкції за неправдиві та неправильні позначення походження виробів від 14 квітня 1891р. // Збірка вибраних міжнародних матеріалів. – К., 1999.
Лісабонська угода про охорону найменувань місць походження товарів та їх міжнародну реєстрацію від 31 жовтня 1958 р. // Збірка вибраних міжнародних матеріалів. – К., 1999.
Міжнародна конвенція по охороні нових сортів рослин від 02 грудня 1961 року // www.rada.gov.ua
Конвенция об учреждении Всемирной организации интеллектуальной собственности от 14 июля 1967 г. // Интеллектуальная собственность: нормативно-правовые акты / Под общ. ред. А.Д.Святоцкого, В.П. Петрова. – Т.2. – К.: Ин Юре, 1999.
Договір про закони з товарних знаків 1994 р. // Збірник нормативних актів з питань промислової власності / За ред. В.Л.Петрова, В.О.Жарова. – К.: Вища школа, 1999. – С.441–465.
Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (Угода TRIPS). // Інтелектуальна власність. – 1999. – № 5, 6, 7.
Закон України «Про міжнародне приватне право» від 23 червня 2005 року // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 32. – Ст. 422; з наступними змінами і доповненнями.
Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради. – 2003. – № 40– 44. – Ст.356; з наступними змінами і доповненнями.
Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15.12.1993 р. в редакції Закону № 1771– III від 01.06.2000 (із змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 37. – Ст. 307; 2001. – № 8. – Ст. 37; 2002. – № 16. – Ст.114; 2002. – № 35. – Ст.256.
Закон України «Про охорону прав на промислові зразки» від 15.12.1993 р. (із змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 7. – ст.34; 2001. – № 8. – Ст.37; 2002. –№ 16. – Ст.114; 2002. – № 35. – Ст.256.
Закон України «Про охорону прав на сорти рослин» від 21.04.1993 р. в редакції Закону від 17.01.2002 // Відомості Верховної Ради України. – 2002. –№ 23. – Ст.163.
Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 7. – Ст. 36.
Закон України «Про ратифікацію Договору про закони щодо товарних знаків» від 13 жовтня 1995 р. // Відомості Верховної Ради. – 1995. – №37. – Ст. 281.
Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 7 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996 р. – № 36. – Ст. 164.
Закон України «Про охорону прав на зазначення походження товарів» від 16 грудня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 27– 28. – Ст.181.
Закон України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» (із змінами і доповненнями) від 05.11.1997 р. // Відомості Верховної Ради України – 1998. – № 8. – Ст. 28; 1999. – № 34. – Ст.274; 2001. – № 8. – Ст.37; 2002. – № 16. – Ст.114; 2002. – № 35. – Ст.256.
Закон України «Про приєднання України до Міжнародної конвенції по охороні нових сортів рослин» від 2.06.1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 22. – Ст.168.
Правила складання та подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг. Наказ Держпатенту України від 28.07.1995 р., № 116 в редакції Наказу Держпатенту № 72 від 20.08.1997 р. // Інновація.– 1997.– №1– 3.– Ст.3.
Інструкція про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстрів відомостей про передачу права власності на знак для товарів і послуг та видачу ліцензії на використання знака (міжнародного знака) для товарів і послуг. Затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 03.08.2001 р. № 576 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 34. – Ст. 1615.
Рекомендації президії Вищого господарського суду України від 10 червня 2004 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з захистом прав інтелектуальної власності». // Юридическая практика. – 2004. – № 26.

Література
Андрощук Г., Крайнев П., Кавасс И. Право интеллектуальной собственности: торговые аспекты. Науч.– практ. Изд. – К.: Издательский Дом “Ін Юре”, 2000. – С. 19. (164 с.).
Ануфриева Л.П. Международное частное право: В 3–х т. Т.2 Особенная часть: Учебник. – 2 – изд., перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2002. – 656 с.
Богуславский М.М. Международное частное право: Учебник. – 3– е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – 408 с.
Богуславский М.М. Патентные вопросы в международных отношениях. – М. – 1962.
Веркман К. Товарные знаки: создание, психология восприятия: Пер. с англ. – М.: Прогрес, 1986 – 518 с.
Демченко Т.С. Охорона товарних знаків (порівняльно-правовий аналіз). (Монографія). – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. 2004. – 184 с.
Демченко Т.С. Правова охорона загальновідомих і знаменитих знаків у міжнародній практиці та в Україні. // Вісник господарського судочинства. – 2001. – №3. – С. 198–206.
Дозорцев В.А. Интеллектуальные права: Понятие. Система. Задачи кодификации. Сборник статей. М.: “Статут”, 2003 – 416 с.
Захист прав інтелектуальної власності: досвід Сполучених Штатів Америки. – Зб. Документів, матеріалів, статтей / За заг. ред. О.Д.Святоцького. – К.: Видавничий центр “Ін Юре”, 2003.– 368 с.
Звеков В.П. Международное частное право. Курс лекций. – Издательская группа НОРМА– ИНФРА– М, 2001. – 686 с.
Калятин В.О. Интеллектуальная собственность (Исключительные права). Учебник. М.: Из– во НОРМА, 2000 – 480 с.
Международное частное право: Учебник. / Отв.ред. Г.К.Дмитриева. – 2–е изд. – М.: ТК Велби, Изд– во Проспект, 2004 – 688 с.
Носік Ю. Міжнародно-правова охорона комерційної таємниці // Право України. – 2004. – № 11. – с. 131– 135.
Основи інтелектуальної власності. – К. – Ін Юре – 1999. – 578 с.
Пиленко А.А. Право изобретателя. – М.: “Статут”, 2001. – 688 с. (Классика российской цивилистики).
Право інтелектуальної власності: Акад. курс: Підручник / О.П.Орлюк, Г.О.Андрощук, О.Б.Бутнік–Сіверський та ін., За ред. О.П.Орлюк, О,Д.Святоцького. – К .: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2007 – 696 с.
Промислова власність в Укрїні: проблеми правової охорони: Зб. наук. статей / За ред. Ю.С.Шемчушенка, Ю.Л.Бошицького. – К.: Ін– т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2004 – 548 с.
Свядосц Ю.И. Правовая охрана товарных знаков в капиталистических странах. Учеб. пособие, М., 1969. – 189 с.
Сергеев А.П. Право интеллектуальной собственности в Российской Федерации. – Учебник. – М. – ТЕИС. – 1996. – с.702.
Цират А.В. Франчайзинг и франчайзинговый договор: Учебн. – практ. пособие. – К.: Истина, 2002. – 240 с.

Завдання № 1
У липні 2004 р. до Державного департаменту інтелектуальної власності МОН України звернувся із заявкою на винахід, а також подав заяву про конвенційний пріоритет патентний повірений Костенко, який діяв від імені та в інтересах інкорпорованої у Сполучених Штатах Америки корпорації «Chemical Reseach Products Inc» (надалі – корпорація). 8 лютого на заявлений винахід було видано патент.
Протягом тривалого часу (з березня 2006 року по червень 2008 року) володілець патенту не учиняв жодних дій по використанню запатентованого ним винаходу. Хоча вчасно та в повному обсязі весь час сплачував річний збір за підтримання його у силі.
10 серпня 2008 р. до Вищого господарського суду України звернулося з позовною заявою про надання дозволу на використання запатентованого Корпорацією винаходу на умовах невиключної ліцензії, зареєстроване у Російській Федерації товариство «Внешторгсервис» (надалі – товариство). В обґрунтуванні своїх позовних вимог Товариство посилалось на те, що Корпорація запатентувала свій винахід на території Україна лише з метою загальмувати розвиток виробництва товарів, що виготовляються з використанням її винаходу та з метою створити таким чином найбільш вигідні умови для власного імпорту.
Товариство відмічало також, що його співробітниками було винайдено, апробовано та запатентовано аналогічний винахід ще у 2002 році, але Товариство не встигло подати заявку на одержання патенту в Україні.
Крім того, Товариство у своїй позовній заяві вказувало на те, що бездіяльність Корпорації щодо невикористання свого винаходу носить умисних характер і підпадає під дію ст. 5 Паризької конвенції про охорону промислової власності та ст. 13 Цивільного кодексу України.
Представник Корпорації у судовому засіданні позовні вимоги заперечував повністю, посилаючись на їх невідповідність чинному законодавству України.
1. Чи обґрунтовані вимоги Позивача? Як має бути вирішено спів між сторонами?
2. Якими нормативно-правовими актами регулюється питання видачі примусової ліцензії?
3. Чи повинна особа, на ім’я якої в даній країні було видано патент використовувати винахід у цій країні , і чи не відміняється патент у даній країні зі спливом певного строку його невикористання? Яке це питання вирішує Паризька конвенція про охорону промислової власності?
4. Чи має право патентовласник ввозити на територію країни видачі патенту з метою продажу товари, виготовлені з використанням запатентованого винаходу і чи не втрачає він внаслідок цього право на патент?
5. Які умови видачі примусової ліцензії на використання запатентованого винаходу встановлені Паризькою конвенцією з охорони промислової власності?
6. Чи може бути патентовласник взагалі позбавлений своїх прав на винахід внаслідок його тривалого невикористання? Якщо так, то за яких умов?
7. Чи може національне законодавство містити більш суворі заходи боротьби із зловживаннями патентовласників, ніж ті, що передбачені Паризькою конвенцією з охорони промислової власності?

Завдання № 3
Компанія «Хуго Босс АГ» (Німеччина) звернулася з позовом про припинення дії свідоцтва на торговельну марку «BOSS», виданого в Україні на підставі міжнародної реєстрації на ім’я компанії «Реємста» для товарів 34 класу міжнародної класифікації (тютюнові вироби) у зв’язку з тривалістю часу невикористання знака.
У відзиві на позов компанія «Реємста» зазначила, що дії «Хуго Босс АГ» по поданню позову про припинення дії свідоцтва на торговельну марку є актом недобросовісної конкуренції. Крім того, торговельна марка «BOSS» у 2006 році була визнана Апеляційною палатою Держдепартаменту інтелектуальної власності добре відомою для товарів 3 та 25 класів міжнародної класифікації товарів і послуг (МКТП) (одяг та парфуми), а тому просить у позові відмовити.
1. Які умови припинення дії свідоцтва на знак для товарів і послуг у зв’язку з невикористанням знака передбачені міжнародними договорами та національним законодавством?
2. Які особливості правового режиму добре відомих товарних знаків? Хто може приймати рішення щодо визнання знака добре відомим в Україні? Які умови визнання знака добре відомим? Вирішіть справу.

Запись опубликована в рубрике Учеба с метками , , , , , , , , , , , , . Добавьте в закладки постоянную ссылку.

Добавить комментарий