Д/З на МПП (28.05.2013)

Тема 18. Спадкове і сімейне право в міжнародному приватному праві


• Спадкове право •

• Питання для обговорення

1. Питання спадкування в договорах про правову допомогу.
2. Колізії законодавства в сфері спадкування.
3. Спадкові права іноземних громадян в Україні.
4. Охорона спадкових прав громадян України за кордоном.
5. Особливості переходу спадкового майна до територіальних громад як відумерлого.

• Нормативні акти
Закон України «Про міжнародне приватне право» від 23 червня 2005 року // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 32. – Ст. 422; з наступними змінами і доповненнями.
Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради. – 2003. – № 40– 44. – Ст.356; з наступними змінами і доповненнями.

• Література
Беленчук И.А. Права иностранцев, относящиеся к собственности и наследованию в Украинской ССР. – Автореф. дисс… к. ю. н. – К., 1965.
Богуславский М.М. Международное частное право. – М., 1994. – С. 293–334.
Волчков А.Ф. Оговорка о взаимности в советско-американских наследственных отношениях. – М., 1960.
Гольская Д.Х. Основные вопросы производства по наследственным делам, возникающим в отношениях между странами с различным социальным строем. Автореф. дисс… к. ю. н.. – М., 1976.
Гольская Д.Х. Правовые проблемы сотрудничества социалистических и капиталистических стран в делах о наследовании. – М., 1980.
Кармаза О.О. Спадкування у сучасному міжнародному приватному праві: дис… канд. юрид. наук: 12.00.03 / Київський національний ун–т ім. Тараса Шевченка. – К., 2006.
Лунц Л. А. Курс международного частного права. Особенная часть. – М., 1975. – С. 410–485.
Лунц Л.А., Марышева Н.И., Садиков О.Н. Международное частное право. – М., 1984. – С. 240– 260.
Матвеев Г.К. Вопросы советского коллизионного семейного права // Правоведение. – 1972. – № 2. – С. 99– 105.
Международное частное право: сборник документов / Сост. К.А. Бекяшев, А.Г. Ходаков. – М., 1997. – С. 659– 736.
Основные институты гражданского права зарубежных стран. Сравнительно– правовое исследование / В. В. Залесский, Г. Е. Авилов, М. М. Вильданова и др. – М., 1999.
Претерский И.С., Крылов С.Б. Международное частное право. – М., 1959. – С. 157– 187.
Рубанов А.А. Заграничные наследства. – М., 1975.
Рубанов А.А. Наследование в международном частном праве (отношения между социалистическими странами. – М., 1972.
Рубанов А.А. Наследование в международном частном праве. – М., 1966.
Рубанов А.А. Наследственные права граждан социалистических стран и американские законы о выгоде пользования и контроле // Советский ежегодник международного права 1961 г. – М., 1962.
Степанюк А.А. Застосування колізійних норм щодо спадкування в міжнародному приватному праві: Дис… канд. юрид. наук: 12.00.03 / Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2002.

Завдання № 3
Громадянин України І. Федоренко постійно проживав у м. Львові і працював в Угорщині, в м. Будапешт. Його дружина, громадянка Угорщини, проживала разом з чоловіком.
Після смерті І. Федоренка залишились його син, який проживає в Будапешті, дочка, яка проживає у Львові, та рідний брат, який проживає в м. Омолоуц (Чехія). Заповіту спадкодавець не залишив. Після його смерті виникли розбіжності з приводу того, кому із спадкоємців і в яких частках повинно належати спадкове майно (жилий будинок і автомобіль – у Львові та гараж – в Будапешті).
Орган якої країни є компетентним у вирішенні питання про спадкування? Яким чином повинен відбутися розподіл спадщини?

Завдання № 4
Громадянин України, який постійно проживав у Австралії, за рекомендаціями лікарів переїхав до м. Ов’єдо (Іспанія), в якому прожив два останні місяці безпосередньо перед своєю смертю. В Ов’єдо на всі заощадження він придбав жилий будинок, щодо якого склав заповіт, форма якого відповідає законодавству країни його постійного проживання. Іншого майна, яке могло б бути об’єктом спадкового наступництва, у заповідача не було. Відповідно до змісту заповіту жилий будинок в Іспанії переходить до його племінника – громадянина України.
Син заповідача – громадянин Австралії – звернувся до іспанського суду із заявою про визнання заповіту недійсним на тій підставі, що право Австралії як право країни останнього постійного проживання спадкодавця містить колізійну норму, яка відсилає до права країни місця знаходження нерухомого майна. В свою чергу Цивільний кодекс Іспанії передбачає, що у випадку, коли в тексті заповіту не передбачені спадкові права прямих низхідних спадкодавця першого ступеня спорідненості (сина або дочки), такий заповіт визнається недійсним.
Суд першої інстанції вимоги заявника задовольнив, застосувавши іспанське право на основі зворотної відсилки, оскільки право Австралії відсилає до права країни місця знаходження нерухомості. Розглядаючи цю справу в порядку касаційного провадження, Верховний суд Іспанії попереднє рішення суду скасував, обґрунтувавши це неможливістю застосовувати в даному випадку зворотну відсилку, оскільки згідно ЦК Іспанії відсилка до іноземного права розглядається як відсилання до його матеріального права; якщо колізійна норма цього права відсилає до права Іспанії, вона застосовується, якщо ні – вона не застосовується. В даному випадку відносини спадкування за заповітом визначаються за правом доміцілія спадкодавця в момент його смерті.
Рішення суду якої інстанції є найбільш обґрунтованим? Від органу якої держави залежить прийняття або неприйняття зворотної відсилки? Чи всі обставини справи були враховані судом?


• Сімейне право •

• Питання для обговорення
1. Джерела колізійного регулювання сімейних відносин за участю іноземного елемента.
2. Колізійні питання сфери сімейних відносин за участю іноземного елементу; їх колізійне регулювання.
3. Право, що застосовується до укладення шлюбу. Поняття консульських шлюбів. Визнання шлюбів, укладених за кордоном.
4. Колізійне регулювання правових наслідків шлюбу.
5. Колізійне регулювання майнових та особистих немайнових відносин подружжя.
6. Колізійне регулювання припинення шлюбу та визнання його недійсним.
7. Встановлення та оскарження батьківства. Права та обов’язки батьків та дітей. Аліментні зобов’язання в міжнародному приватному праві.
8. Колізійні питання усиновлення.

• Нормативні акти
Конвенция о взыскании за границей алиментов 1956 г. // Международное частое право. Сборник документов. – М., 1997.
Конвенція про громадянство одруженої жінки від 20 лютого 1957 р. // www.rada.gov.ua
Конвенция о согласии на вступление в брак, брачном возрасте и регистрации браков 1962 г. // Международное частное право. Сборник документов. – М., 1997.
Конвенция об юрисдикции, применимом праве и признании решений об усыновлении 1965 г. // Международное частное право. Сборник документов. – М., 1997.
Конвенция о признании разводов и решений о раздельном жительстве супругов 1970 г. // Международное частное право. Сборник документов. – М., 1997.
Конвенция о праве, применимом к алиментным обязательствам, 1973 г. // Международное частное право. Сборник документов. – М., 1997.
Конвенция о заключении и признании действительности браков 1978 г. // Международное частное право. Сборник документов. – М., 1997.
Конвенция о праве, применимом к режимам собственности супругов, 1978 г. // Международное частное право. Сборник документов. – М., 1997.
Конвенція про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей від 25.10.1980 р. // www.rada.gov.ua.
Консульский устав СССР. Утвержден Указом Президиума ВС СССР от 25.07.1976 г. // ВВС СССР. – 1976. – №27. Ст. 404.
Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 р., схвалена Генеральною Асамблеєю ООН // www.rada.gov.ua.
Конвенция о защите детей и сотрудничестве в отношении иностранного усыновления 1993 г. // Международное частное право. Сборник документов. – М., 1997.
Конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 7 жовтня 2002 р., укладена в рамках Співдружності Незалежних Держав // www.rada.gov.ua.
Германское Гражданское уложение 1896 г. // Германское право. Часть 1. Гражданское уложение / Перев. А.А. Лизунова, Н.Б. Шеленковой, Н.Г. Елисеева. – М.: Международный центр финансово– экономического развития. – 1996.
Гражданский кодекс Российской Федерации. – СПб.: Герда, 2003.
Гражданское, торговое и семейное право капиталистических стран: Сборник нормативных актов: гражданские и торговые кодексы. Учебное пособие / Под. ред. В. К. Пучинского, М. И. Кулагина. – М.: Изд– во УДН, 1986.
Гражданское, торговое и семейное право капиталистических стран: Сборник нормативных актов: законодательство о компаниях, монополиях и конкуренции / Под ред. В. К. Пучинского, М. И. Кулагина. – М.: Изд–во УДН, 1987.
Французский Гражданский кодекс 1804 г. / Перев. И. С. Перетерского. – М.: Юриздат. – 1941.
Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141; з наступними змінами і доповненнями.
Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 року // Офіційний вісник України, 2002. –№ 7. – Ст. 273; з наступними змінами і доповненнями.
Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Голос України. – 2003. – № 47– 48; з наступними змінами і доповненнями.
Закон України «Про міжнародне приватне право» від 23 червня 2005 року // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 32. – Ст. 422; з наступними змінами і доповненнями.

• Література
Богатых Е. А. Гражданское и торговое право: от древнего римского к современному российскому. – М.: ИНФРА–М, 1996.
Городецкая И.К. Вопросы усыновления в международном частном праве // Проблемы международного частного права / Под ред. Л.А. Лунца. М., 1960.
Городецкая И.К. Международная защита прав и интересов детей. М., 1973.
Дюжева О.А. Проблемы законодательства о международном усыновлении // Государство и право. 1995. – № 6.
Завражнов В. Усыновление иностранцами детей – российских граждан // Российская юстиция. – 2001. – № 7.
Зенин И. А. Гражданское и торговое право капиталистических стран: Учеб. пособие. – М.: Изд–во МГУ, 1992.
Кисіль В.І. Міжнародне приватне право: питання кодифікації. – К.: Україна, 2000. – 430 с.
Косова О. Особенности международного усыновления // Законность. 2001. № 1.
Лалетина А.С. Коллизионные нормы, регулирующие имущественные отношения супругов в законодательстве иностранных государств // МЖМП. – 2004. – № 1.
Матвеев Г.К. Вопросы советского коллизионного семейного права // Правоведение. 1972. № 2.
Нечаева А. Усыновление детей иностранцами в Российской империи // Российская юстиция. – 2002. – № 10.
Орлова Н.В. Брак и семья в международном частном праве. – М., 1966.
Основные институты гражданского права зарубежных стран. Сравнительно– правовое исследование / В.В. Залесский, Г.Е. Авилов, М.М. Вильданова и др. – М.: НОРМА, 1999.
Очерки международного частного права / Под ред. Проф. А.Довгерта. – Х.: ООО «Одиссей», 2007. – 816 с.
Паршуткин В., Львова Е. Особенности рассмотрения дел об усыновлении (удочерении) детей иностранцами // Российская юстиция. – 1998. – № 11.
Пергамент А.И. Некоторые коллизионные вопросы семейного права в СССР // Вопросы международного частного права. – М., 1976.
Савельев В.А. Гражданский кодекс Германии (история, система, институты). – М.: Юрист, 1994.
Сакович О.М. Правоотношения супругов по зарубіжному законодательству // Журнал российского права. – № 10. – 2003.
Толстых В.Л. Международное частное право: коллизионное регулирование. – СПб.: Изд–во Р.Асланова «Юридический центр Пресс», 2004. – 526 с.
Хазова О.А. Брак и развод в буржуазном семейном праве: сравнительно-правовой анализ / Отв. ред. А.А. Рубанов. М., 1988.
Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право: Частное право. Цивилистика: Учеб. пособие. – К.: АСК, 2001.
Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – Т. 1, 2. – К.: Ін Юре, 2003.
Цивільне право України: Підручник: У 2–х кн. / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2004.
Цивільне право України: Підручник: У 2 т. / Борисова В.І. (кер. авт. кол.), Баранова Л.М., Жилінкова І.В. та ін.; За заг. ред. В.І. Борисової, І.В. Спасибо– Фатєєвої, В.Л. Яроцького. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – Т. 1. – 480 с.
Чернега К.А. Правовые аспекты легализации «нетрадиционной семьи» в России // Гражданин и право. – 2003. – № 4.
Швыдак Н.Г Международная унификация коллизионных норм семейного права // Право и экономика. – 1999. – № 15–16.
Шебанова И.А. Семейные отношения в международном частном праве. М., 1995.

Завдання № 2
У 1995 р. суд Німеччини розглядав наступну цивільну справу. Чотирьохрічна дитина була вивезена із Австралії до Німеччини своєю матір’ю – громадянкою Німеччини. Батько дитини, громадянин Австралії, вимагав повернення дитини, посилаючись на норми Гаазької конвенції 1980 р. про цивільні аспекти міжнародного викрадення дітей.
Стаття 13 даної Конвенції містить правило, відповідно до якого судовий або адміністративний орган запитуваної держави не зобов’язаний виносити припис про повернення дитини, якщо особа, установа або інша організація, які виступають проти її повернення, доведе, що наявний серйозний ризик того, що повернення дитини вплине на її фізичний або психічний стан або іншим чином поставить дитину у нестерпне положення (п. b).
Суд, розглянувши питання щодо серйозного ризику, врахував, що дитина не розуміє найпростіших слів англійською мовою, навіть слова «daddy» (англ. – батько). Його рідною мовою є німецька мова.
У зв’язку з наведеним, суд відмовився прийняти рішення про повернення дитини.
Наскільки обґрунтованою, на Вашу думку, є позиція німецького суду? Аргументуйте відповідь.

Завдання № 3
Громадяни іноземної держави, які перебували у шлюбі, набули, відповідно до вимог національного законодавства України, громадянство України.
Через деякий час суд іноземної держави визнав шлюб між даними громадянами недійсним у зв’язку з тим, що за законодавством відповідної держави шлюби між особами, різниця у віці яких перевищує 20 років, заборонені.
Чи буде рішення іноземного суду визнано та виконане в Україні?
Аргументуйте свою відповідь.

Запись опубликована в рубрике Учеба с метками , , , , , , , , . Добавьте в закладки постоянную ссылку.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *